Вибір і вирощування підщеп з насіння
Для того, щоби виростити самостійно високоякісний сортовий саджанець, необхідно ретельно підібрати не лише матеріал для прищеплювання, а й для підщепи. Адже дуже важливо щоби ці два компоненти маскимально підходили одне одному.
Для яблуні найкращими сильнорослими підщепами в усіх зонах України є сіянці з насіння Антонівки звичайної, Боровинки, Грушівки московської, Аніса та Пепінки литовської, для груші — сіянці з насіння груші лісової та лохолистої, а також Лимонки.
З кісточкових порід найкращі підщепи для сливи — алича, тернослив та сіянці сортів Ренклод колгоспний, Ренклод зелений і Стаханівка; для черешні — місцеві стійкі сорти вишні, дика черешня та сіянці Дрогани жовтої, для абрикоси — сіянці місцевих форм абрикоси (жерделі), для персика — абрикоса, алича, мигдаль та сіянці витривалих форм персика.
Заготівля насіння
Заготовляють насіння яблуні й груші з цілком стиглих, нормально розвинутих плодів маточно-насінних дерев сортів або форм раннього чи середнього, а насіння кісточкових порід — з дерев середнього та пізнього строків достигання.
На схожість насіння значною мірою впливають способи його добування та умови зберігання Як правило, застосовують холодний спосіб добування — розрізують плоди ножем і акуратно вибирають насіння. Цю операцію звичайно поєднують з виготовленням соків, джемів, повидла тощо Не слід використовувати насіння з гнилих плодів.
Отримане насіння відразу ж просушують на решетах або щитах шаром 0,5 см у затінку чи під навісом, що добре провітрюється. У дощову й холодну погоду для цього використовують сушарки з температурою 30-35°С для зерняткових (яблуня, груша) і 25°С для кісточкових порід. Після просушування насіння старанно очищають від різних домішок.
Висушене насіння повинне мати вологість не більше 10 — 11%. До стратифікації його зберігають у провітрюваних приміщеннях з відносною вологістю повітря 50—70% і температурою від 0° С до 10°С тепла у полотняному мішечку, який підвішують під стелю, щоб не пошкодили гризуни.
Щоб заготовити 1 кг насіння яблуні треба порізати і почистити 250—400 кг плодів, груш — 250— 350, сливи - 10-20, вишні і черешні — 12—15 кг.
Висівають рядковим способом на одну сотку за нормальної схожості: яблуня лісова — 0,28 кг, яблуня культурних сортів — 0,40, груша — 0,35, вишня — 3,0, черешня дика — 2,5, слива культурна — 6 0, алича — 4,0 кг.
Якість насіння
Насіння має бути добірним, добре виповненим, не пошкодженим, без зайвого запаху, незапліснявілим і старанно очищеним від сторонніх домішок. Ядро у розрізаної насінини повинно мати білий колір, бути пружним, при розплющуванні утворювати волокнисту масу. Здорове насіння блискуче, світло-коричневе в яблуні й темно-коричневе в груші.
Зіпсоване насіння має жовтувате ядро, що при розплющуванні розсипається. Склоподібність ядра свідчить про те, що воно запечене. Таке насіння для сівби непридатне.
У кісточкових порід кісточки мають бути цілими, а ядра — виповненими, пружними, із здоровими зародками. Темно-синє та зморщене ядро, а також наявність значної кількості розтрісканих кісточок є ознакою непридатності насіння для висіву.
Для визначення схожості беруть 100 насінин, намочують їх у воді на три дні, замінюючи її щодня. Після намочування голкою обережно знімають з насінин першу коричневу й другу білу плівчасті оболонки. Звільнивши від оболонок, їх рівномірно розкладають на блюдці, дно якого застилають зволоженою ватою, накривають чистим склом і ставлять у приміщенні з температурою плюс 20—23°С. На 4—6-й день починають підраховувати кількість пророслого (схожого) насіння, на якому утворився корінчик. Мінімальна схожість 75—95%.
Насіння кісточкових (черешня, слива, вишня, персик, абрикоса, алича) після промивання зберігають у звичайних умовах, але у зволоженому стані (за винятком абрикоси), оскільки підсушене воно дуже втрачає схожість. Насіння з тривалим періодом стратифікації (дика черешня, антипка, слива, вишня, алича)-закладають на неї одразу після заготівлі.
Стратифікація насіння
Насіння плодових порід (яблуні, груші, черешні, сливи та ін.), зібране восени й висіяне навесні, не проростає, якщо його відповідно не підготувати. Щоб мати добрі сходи, насіння стратифікують. Для цього його намочують у воді кімнатної температури: яблуні і груші на одну добу, кісточкових — на три. Воду міняють 1—2 рази на добу. Після намочування одну частину насіння зерняткових порід змішують з трьома, а кісточкових і горіха волоського — з 4—5 частинами зволоженого чистого річкового піску. Цю суміш засипають у ящики розміром 60 х 40 х ЗО см, зволожують чистою водою і ставлять % погріб, де воно зберігається за температури плюс 2—5°С Насіння з піском періодично зволожують, перемішують та охороняють від гризунів (мишей, щурів)
Якщо насіння перед сівбою не кільчиться, його переносять на деякий час у приміщення з температурою плюс 10—20°С. А якщо воно почало проростати, а висівати ще не час, ящики ставлять у льодовню (холодильник) або закопують у сніг. У такому сховищі ростові процеси уповільнюються, і насіння можна зберігати аж до сівби.
Тривалість стратифікації насіння різних порід приблизно така: яблуня лісова та культурних сортів — 90—120 днів груша лісова та культурних сортів — 90—100; вишня звичайна — 150—180; черешня дика — 150—180; алича, тернослив, слива — 120—150; терен — 150— 170; персик — 60—100 абрикоса — 90—100; горіх волоський — 60—70 днів.
Як уже зазначалось, насіння вишні, антипки, аличі, терносливу, сливи й терну, черешні дикої стратифікують зразу ж після добування. Сухе насіння кісточкових (абрикоса) перед стратифікацією намочують на 2—3 доби у воді, замінюючи воду 1—2 рази на добу.
Тож якщо зерняткові треба висівати весною 10 квітня, то стратифікацію слід починати десь 10 грудня.
Отже, насіння плодових порід зібрали, зберегли якісно, перевірили на схожість, заклали на стратифікацію. Залишилось чекати весни, щоб його висіяти в грядки. А тим часом з осені треба підготувати місце під шкілку сіянців підщеп.
Вибір місця під шкілку сіянців
Для вирощування підщеп з насіння відводять ділянки з досить родючим ґрунтом і заляганням підґрунтових вод не ближче 1,5 м від поверхні. Бажано, щоб ділянка була рівна та не затоплювалась і не замулювалась талими і дощовими водами.
Підготовка ґрунту
Поле під сіянці орють (або копають) на зяб на 30—35 см, а на підзолистих ґрунтах — на глибину орного шару. Під оранку (копання) вносять 400—500 кг гною, 500 г суперфосфату і 600 г хлористого калію на сотку. Гній перед оранкою рівномірно розкидають, міндобрива вручну розсівають по площі. Ґрунт готують з осені (вересень-жовтень). Весною (квітень) пересапують на глибину 10—15 см, вирівнюють граблями, подрібнюючи грудки.
Вирощування підщеп без пікірування
Взимку заготуйте два шнури (бажано білі капронові) по 15 м, нанесіть на них бітумним лаком мітки завширшки 2 см (щоб добре було видно) на відстані 25 см одну від одної. Потрібно ще 4 міцних кілки і 4 планочки по 70 см кожна. Шнури прив’яжіть кінцями до кілків — ось і маєте маркер. З краю поля натягуємо один шнур, з обох кінців його кладемо планки (по 70 см) і натягуємо другий шнур через 70 см від першого. Сапкою помічник акуратно робить неглибокі ямки по шнуру біля кожної мітки, а ви висіваєте вручну в кожну з них по 3—4—5 насінин яблуні, груші тощо. Сіяти треба рано навесні, як тільки дозволить стан ґрунту. Якщо мало вологи, ямки перед сівбою поливають.
Така пора в наших краях настає десь з 20—25 березня. Із сівбою бажано не зволікати, щоб висіяти насіння у вологий ґрунт. Після закінчення сівби площу прикотковують дерев’яним коточком у цей же день. Не слід відкладати цю операцію.
Насіння яблуні і груші на легких ґрунтах загортають на глибину 4 см, кісточкових — на 5—6 см.
До насіння основної культури доцільно домішувати маячну (овес, ячмінь, гречку з розрахунку 50—80 г на сотку). Маячна культура сходить раніше, позначаючи рядки, тоді можна раніше провести міжрядний обробіток, не завдаючи шкоди посівам.
Щоб зберегти в ґрунті вологу й забезпечити дружні сходи, рядки після сівби і коткування мульчують перегноєм або тирсою товщиною 2— 3 см.
Підготовка насіння до сівби
Зимою слід придбати (або самому зробити) решето із дірочками діаметром 2 мм. У той день, коли маєте сіяти, треба відокремити насіння від піску. Набираєте суміш у решето і промиваєте водою над коритом. Пісок стече з водою, а насіння залишиться в решеті. Перед самим висівом його просушують у затінку (на газеті) до сипкого стану.
Вирощування підщеп зерняткових порід без зрошення не надійне, а іноді й неможливе. Тому відразу після сівби треба налагодити систему поливу.
Догляд за сіянцями
На сходи плодових порід дуже несприятливо впливають ущільнення ґрунту й кірка, тому розпушувати ґрунт треба своєчасно та високоякісно. Щоб швидше з’явилися сходи, слідкуйте за вологістю ґрунту. Якщо немає дощів і засіяне поле починає підсихати, його негайно треба полити.
Маячна культура дає сходи за достатку тепла і вологи приблизно через днів 5—10. Як тільки можна буде визначити рядочки, тут же треба просапати міжряддя. У рядочках потрібно легенько (щоб не пошкодити сходи) зруйнувати кірку.
Після появи сходів основної культури відразу вручну виполюють маячну культуру, роблять це акуратно, щоб не пошкодити сходів.
Густі сходи плодової культури перший раз проріджують у фазі двох листочків: виривають слабкі рослини, залишаючи в кущі 2—3 кращі. Під час проріджувань розпушують ґрунт у міжряддях і рядках та знищують бур’яни.
Друге проріджування (основне) проводять тоді, коли підщепи матимуть 3—4 справжніх листочки, залишаючи одну найкращу рослину (підщепу). Посіви формують так, щоб на одному погонному метрі за-лишилось не більше 4 рослин (підщеп). За такого формування на сотці буде рости 650—680 рослин. Якщо залишити більшу кількість, то це згодом негативно вплине на якість саджанців і їх буде важко реалізувати. Відстань між підщепами в рядочку має бути близько 25 см.
Протягом вегетаційного періоду у шкілці проводять боротьбу із шкідниками та хворобами. Особливо небезпечні попелиці та бура плямистість груші. Проти шкідників обприскують насадження розчином карбофосу (75—90 г на 10 л води), а проти хвороб кілька разів (3—4) за літо 1%-ною бордоською рідиною або хлорокисом міді (40г на 10 л води). Бажано їх чергувати.
Підживлюють рослини у першій половині вегетаційного періоду (травень, червень, перша половина липня). Перший раз це роблять тоді, коли сіянці досягнуть у висоту 6—7 см, вносячи по 600—650 г аміачної селітри на сотку. Друге підживлення проводять через 15—20 днів після першого.
Можна підживлювати свіжим коров’яком з розрахунку 100 кг на сотку. Коров’як розбавляють водою в 6 разів і відрами поливають рослини в рядках. Мінеральні добрива розчиняють у воді до концентрації 0,15-0,20%.
Після підживлення обов'язково треба відразу полити поле і на другий день пересапати.