Щеплення плодових дерев
Навіщо потрібне щеплення плодових дерев?
Щеплення плодових дерев застосовується для того, щоб змінити якісь плода. Зазвичай щеплення плодових дерев застосовується для отримання більш високого врожаю з поліпшеними у багато разів смаковими якостями. Щеплення має здійснюватися з дотриманням певних вимог, які індивідуальні для кожного плодового дерева окремо. Дерева, які мають пошкодження на своєму стовбурі (ураження гризунами, тріщини і дупла на стовбурі, опіки сонцем, обмороження стовбура ) не можуть бути щеплені, тому що при цьому очікуваного результату від такого щеплення не буде. Також відрізняються умови щеплення для плодів з кісточками і плодів з насінням.
Наприклад, вишня або персик мають для успішного щеплення обмеження за віком (така процедура повинна здійснюватися не пізніше десятирічного віку кісточкового дерева — це обумовлено життєвим циклом таких дерев, він значно коротший, ніж у зерняткових плодових дерев).
Терміни щеплення плодових дерев, незалежно від їх типу (кісточкові або зерняткові), також повинні дотримуватися відповідно до вимог самого дерева. Зазвичай перше щеплення роблять тільки коли плодовому дереву виповнитися три роки. Раніше таку процедуру робити не можна, тому як дерево ще й само не зміцніло, а дати живлення щепленому черешку воно не зможе однозначно. А ось перещеплення плодового дерева можна робити через рік після попереднього щеплення. Таким чином, дерево адаптується до попереднього черешку і буде готове до прийняття наступного.
Як правильно робити щеплення плодових дерев?
Як правильно робити щеплення плодових дерев мало хто знає. Але ці знання дуже значимі для проведення такої процедури і від них залежить отримання очікуваного результату і гарного врожаю. Суть щеплення дерев полягає в з’єднання материнського дерева з дочірнім держаком, який взятий з іншого дерева (більш прийнятного в плані хороших плодів). Щоб розібратися більше в правильності щеплення, необхідно трохи пояснити термінологію. Материнське дерево називають ще підщепою (тобто те, до чого прищеплюють держак), а от сам пасинок називають привоєм (тобто та частина, яку прищеплюють). Щоб вся процедура пройшла правильно, необхідно добре з’єднати ці два компоненти, які беруть участь у щепленні. При цьому відбувається зрощення їх в єдиний цілий організм і згодом вже він дає оновлені плоди. Щоб щеплення пройшло успішно, необхідно щільно притиснути одну до одної тканини камбію прищепи та підщепи.
Що таке камбій? Це місце в стовбурі, яке розташоване безпосередньо під шаром кори. Воно відповідає за рух соку в стовбурі дерева. Якщо щеплений черешок (тобто його камбій) розташований під час цієї процедури правильно, то сік основного дерева починає циркулювати і через цей держак, забезпечує його живлення і дає стимул для зростання і розвитку. Таку систему можна порівняти з людською системою кровообігу при переливанні крові. Чужа кров (у дерева це сік), сумісна з материнською.
Коли робити щеплення плодових дерев?
Природно, щеплення повинна здійснюватися в момент, коли активність руху соку в стовбурі дерева максимальна. Такі активні процеси у дерева починаються у весняний період (коли природа прокидається, і розпускаються бруньки) і тривати до закінчення активного росту пагонів у дерева. Отже, щеплення плодових дерев повинно здійснюватися або навесні, або в літній період. Щеплення дерев навесні повинне здійснюватися в той період, коли вночі спостерігається позитивна температура. Якщо вночі після щеплення є невелике зниження температури, це не страшно для прищепи, але якщо температура знижується значно, то щепа може просто замерзнути. Літнє щеплення дерев здійснюється тільки в тих областях, де клімат дуже теплий. Однак при такому терміні необхідно враховувати і те, що нова частина старого дерева повинна просто прижитися до закінчення літнього періоду (тобто стати невід’ємною частиною дерева). Але при цьому держак не повинен вступити в активну стадію зростання, тому як взимку це може призвести до його загибелі або псування. Щеплення плодових дерев влітку повинно здійснюватися тільки в тих районах, де зима не сувора. Адже при такому терміні щеплення держак може почати активний ріст ще до настання весняного тепла, і сильний холод лише завдасть йому шкоди. Дерево, що не досягло десятирічного віку, вважається ідеальним для здійснення на ньому щеплення. А от після цього періоду активність росту і розвитку у дерева сповільнюється, і щеплення вже не буде настільки ефективним. Окремо варто сказати про приготування прищепних пагонів. Вони повинні бути не сильно молодими і вже з хорошою міцної деревиною. Щеплення плодових дерев влітку допускає тільки використання міцного матеріалу. Якщо такий матеріал заготовлюється в умовах суворого клімату, то необхідно здійснювати заготовки восени. А в теплих краях живці для щеплення готують прямо перед цією процедурою — ранньою весною (але до того моменту, як розпустяться бруньки). Якщо живці для щеплення заготовлюються для зберігання в зимовий період, то необхідно дотримуватися певних умов їх зберігання. Зрізи пагонів для захисту від псування і збереження їх життєздатності потрібно обробити за допомогою парафінової суміші або садового вару. Температура для зберігання повинна бути плюсовою, але невеликою (близько 1 градуса), а от вологість у приміщенні, де зберігаються прищепні пагони повинна бути високою (більше 50 %).
Способи щеплення
Способи щеплення плодових дерев мають кілька різновидів:
— Копуліровка — характеризується щепленням держака з дотриманням рівного діаметра зрізу у підщепи та прищепи. При цьому зрізи повинні бути не рівними, а зрізаними під 30-ти градусним кутом. Закріплюють місце щеплення за допомогою клейонки або поліетиленовою садової плівки.
— Щеплення під кору. Принцип цієї процедури майже такий же, як і у попереднього типу щеплення, однак держак зрізом вставляється в розріз кори на стовбурі дерева. Такий щеп робиться в тому випадку, коли є великі відмінності в діаметрах зрізу елементів щеплення. Фіксування держака в корі також робиться за допомогою садової міцної плівки.
— Щеплення в розщеп. Здійснюється, коли старе дерево вже не дає необхідної кількості врожаю, і вимагає оновлення. Тоді старі гілки і відростки від стовбура спилюють, але залишають невеликої висоти пеньки, в яких і створюють розщеплені ділянки. У них розміщують підготовлені живці, які необхідно правильно поєднати з камбієм самого пенька і потім зафіксувати все тією ж садовою плівкою.
